Коли рими в горлі
Застрягають комком із матючча
І вірші стають прозою для мертвих,
Які ще не народилися,
Я просто дихаю,
Точніше видихаю
Й кажу собі,
А точніше - наказую:
"Заспокойся.
Це все немає значення
Всі ці рими й слова - це умовності.
Вони, як непроявлені кадри
Із чорно-білої плівки Kodak."
Світ змінюється,
Але ми не міняємося,
Просто проявляємося,
Як кадри
У лабораторії .
Ми є:
Чорно-білі,
Кольорові
Й сірі,
Такі різні,
Але подібні.
Клац.
Усе зупинилося.
Спалах.
І я
Віддаю тобі цей текст,
А ти йдеш проявляти
Фотографії.
20.03.2024
© Богдан Кухта
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/znJ1DIKYs-c?si=nWw6O-fvzURYJ4k6[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Kukhta Bohdan