Чоловік, якось не вірно встав
Травмований мізинець на нозі,
Стільки болю він тоді дістав
Були для нього тяжкі дні усі.
Була проблема й з чоловіком
Через міру вмів він говорити,
Навіть ставало й не потрібним
Інколи був радісним та щирим.
Дзвінок дружині, він на кухні,
-Хто у змозі їй його давати?
Певно бурчав, потрібно чути,
Та мізинець мав він свій спасати.
Летів удар прямо в мізинець
Так ногою вцілила дружина ,
Перед очима зірки линуть
Жаліється батько тепер сину.
Торкнулися душі і тіла
Вершить там заповідь для всіх одна,
Кохання має у них цілі
Інколи усіх беруть слова .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: valentinaaaa