Система, що зветься любов'ю

Невидимі  файли  та  папки  моєї  системи,
Що  зветься  любов’ю,  вони  лиш  для  тебе.
Для  тебе  одної  відкритий  цей  «level»…
Ось  маємо  ключ  золотий  у  найвищий  екстремум.

І  там,  мутувавши  під  дією  снів,  знову  жити,
Леліяти  щирість  кохання,  що  в  буднях
Розправило  крила  для  злету  в  майбутнє,
Яке,  мов  рушник,  оберегом  красивим  розшите.

Ми  зможемо  все,  обізвались  у  душах  трембіти,
Мелодію  вчуй!  Щось  забилось  у  грудях
Шалено,  мене  звуки  радості  будять,
Ще  й  хочуть  натхненно  дістатися  мрії  орбіти.

Реальність  близька  до  рингтонів  свого  апогею,
Підсилює  думка  сердець  феєрверки,
Візьми  в  свої  руки  сріблясте  люстерко,
Ти  бачиш  не  просто  себе,  а  прекрасну  лілею.

20:26,  27.10.2017  рік.

Зображення:  https://absolutera.r

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: yusey