[color="#ff0000"][i]...ЩОБ В ОГНІ НЕ ЗГОРІТИ І В ВОДІ НЕ ВТОНУТИ…
Після чергової нічної атаки московитської орди на рідні землі України, приходить на думку образ ікони [b]«НЕОПАЛИМОЇ КУПИНИ»[/b], що до неї прикладалися воїни Старожитньої України перед початком бою, аби вберегла від вогню і води…
***
[b]«… І потоптали татарськії коні вкраїнськую землю.
І спопелили її, сердешну. Та й рушили далі в похід.
А як вертали – застигли зчудовано: на купинах,
поміж нової трави, запеклася багрянцем Червона
Рута. От і назвав її нарід «Неопалимою Купиною»…[/b]
(З легенди)[/i]
[/color]
Із яблуневих пишних рожевіть
озвалась опромінена луною…
Із татарви опалених століть
упала в ґрунт – і стала КУПИНОЮ.
Де куп’я потоптала татарва,
де в купі гною корчилась отрута –
на попелищах бралася трава
і пломеніла там ЧЕРВОНА РУТА.
Де потопали вої в болотах,
ізвівши за собою вражу душу –
злітав у небо чорно-білий птах,
червінню серця окропивши сушу.
Скипала ніч. Змертвлялася пітьма.
У сказах таврувалась твар ворожа.
Здавалося – уже й землі нема…
Аж тут – НЕОПАЛИМА МАТІР БОЖА
ЧЕРВОНОРУТНЕ ЗІЛЛЯ засіва –
(запала в небі тиша урочиста:
ну хто б подумав, що вона – ж и в а,
і хто б подумав, що вона – П р е ч и с т а!)
В трясовині, в багні, на купині
вознісся божий дар ЧЕРВОНОРУТИ:
н е п о г о р і т и більше у вогні
і у воді болотній н е в т о н у т и.
… Усіх поглине ця трясовина!.. -
(висока Доле, Доле невмолима!) –
ЦЯ КУПИНА – всього лиш… купина,
лиш Купина –
і все ж…
НЕОПАЛИМА – а – а!!
(Зі збірки "...І все ж -- неопалима". - Львів: Логос,2000-2001)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: Сіроманка