*****
Не сьогодні і не завтра,
І, можливо, не за рік,
Та війна, неначе ватра,
Згасне і уже навік.
Будемо ми з вами жити
В мирі, злагоді весь час
І не гірко лиш тужити,
А радіти. Кожен з нас,
Певен я, цього бажає
І, як може, в цій війні
Перемогу наближає,
Щоби дійсно, а не в сні
Все-таки її здобути,
А не власну спину вік
Перед ворогами гнути.
Ні, цього не буде ввік.
Переможемо. Здобуде
Перемогу у війні
Україна й мирно буде
Жити цілі ночі й дні.
Світла, наче сонце, прийде
Мить ця в наш коханий край.
Сонце злагоди в нас вийде,
Цій війні поклавши край,
І нас буде зігрівати
Кожну неповторну мить,
Доки буде стукотати
Серце, доки будем жить,
Але й потім не погасне,
Щоб нащадки наші теж
Мали все життя прекрасне,
Бо одне воно усе ж
В нас усіх на світі цьому
І всім нам життя дано,
Щоб щасливо ми на ньому
Жи́ли, хай й мине воно.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: Євген Ковальчук