Ламай і бий наше тіло,
Чума перевдягнута в літо,
Залишилась правда у крові,
Кістки перебили у змові.
Ти радиш бути безпечним,
Ти віриш, що Христос вбереже,
Коли впадуть на голову стіни,
Жадоба людська переможе.
Таку ти бачив свободу?
Коли тікаєш від кулі,
Коли тебе в лоба і в спину,
Штовхають стріляти у брата.
Так це ганебна простуда,
Людська недовіра паскудна,
Залишилось вірити в себе
Або стрибати у ямах.
Як встати серед гніву і люті?
Немає меж в божевіллі,
Палата відкрита для зграї,
Але там теж є закони,
Не плюй у кожне обличчя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: Ти не осліп