коли заблукає в повітрі дим
птах позичить свій голос воді
й та під тишею битого міста
доведе до нявчання плямистий мармур
з розгортанням всередині каменю
краси наввипередки із крихкістю
скляних склепінь босих ніг
об які вдарятимуться позірні
метелики на ланцюгах бадилин
поки вода не верне собі переплеск
на тоненькій синій межі
між розхлюпаністю
і плином
25.02.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: Тарас Яресько