АПРІОРІ

Снує  із  рим  і  ритму  пружні  сіті.
Торгується,  купляє  в  тіла  душу.
Вшнуровує  в  страху  липучі  ниті.
Засотує  в  жадоби  щільну  стужу.
Обдурює,  у  велич  окропляє.
Катує  голодом.  Кидає  в  прірву.
Замулює  матеріальним  раєм.
Зачує  сумнів  –  серце  разом  вирве
І  з’їсть.
В  полон  не  здайсь.  Молись  на  сонце.
Вдень  і  вночі,  у  радості  і  в  горі
Пульсуй  у  венах,  мріях,  слові,  кроці.
У  чорному  є  біле  апріорі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: Пісаренчиха