Екзиль

Це  не  вітання!  Це  просто  шепіт  вітру!
Весняний,  теплий  дотик,  замість  твоїх  улюблених  віршів.
Це  луда  свідомості,  що  нагадує  про  неможливість.
Тіло,  голос,  долоні,  бажання,  трепет.

Ні,  не  вітання  -  це  вимушена  втеча.
Глобальний  екзиль  душ  на  інші  планети.
Бачу  хлопчика  і  він  ні  краплі  не  подібен  на  тебе!
Очевидно  відсутність  тебе  і  є  суть!


                                                       Де  ти?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2024
автор: MAD_muazel