Стара бабця зажурилась
Вмирати не хотілось,
У вікно весь час дивилась
Чи смерть не йде по тіло.
Щоби смерть не здогадалась
Буду ходить в садочок,
Зранку бантик пов'язала
Взяла іще й ціпочок.
Зайшла в групу, роздяглася
Із дітками- погралась,
Всім сказала, - звати Маша
В вікно все ж поглядала.
Не вірилось таки старій,
Що смерть її не знайде
Сіла в обід вона за стіл,
У вухо смерть їй каже.
- Чуть до тебе наближаюсь
Я тебе не тороплю,
Навпаки оберігаю
- Відчепись, " я нямаю!"
- Уже "понямала"- пішли
Розповім я казочку,
Тебе чекають райські сни
Міцно будеш "баєчки."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2024
автор: valentinaaaa