Я все сидів у темряві нічній.
Я все писав: що було і що буде.
І мріяв тихо щастя тихих мрій.
І плакав тихо - хай не чують люде.
Бо ж і відкинуть і забудуть знов.
Бо ж проклене мене печаль зітхання.
Молився і молюся про любов,
Коли нарешті виберусь з провалля?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2024
автор: П’еро