("а тот, кто всё время в пути,
никак не вернётся"
ду фу)
свет выходи
свет рядом постой
здесь на балконе
слева бетон и ржавчина
справа металл и стекло
и лишь спереди
горизонт узкий
как лезвие ножа
и море
до горизонта простеленное
свет веди
веди к нему взгляд мой
смотри как пенится переменяется
под ногами моими растёт
дорога
что ещё нужно
на самом деле ничего не нужно
оставить себя позади
и двигаться дальше
жить уже не в доме а в щели
между двумя старыми досками
на причале
его каждый год с головой накрывает
высокая весенняя вода
-
-
-
24.03.2024
(Перевод с украинского)
Оригинал:
(«а той, хто весь час в дорозі,
ніяк не вернеться»
ду фу)
світло виходь
світло поруч постій
тут на балконі
зліва бетон іржа
справа метал і скло
і лише попереду
горизонт вузький
як лезо ножа
і море
до горизонта простелене
світло веди
веди мій погляд до нього
дивись як піниться міниться
під ногами моїми росте
дорога
що ще треба
насправді не треба нічого
лишити себе позаду
і рухатися далі
жити уже не в домівці а в щілині
між двох старих дощок
на причалі
який з головою накриває щороку
висока весняна вода
-
-
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009565
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.03.2024
автор: Станислав Бельский