Била жінка чоловіка,
Била – не жаліла,
Бо пиячив ледацюга
І не робив діла.
От мужик не довго думав –
Швидко врятувався
Та, щоб жінка не дістала,
Під ліжко сховався.
Вона штурхає мітлою:
- Вилізай, ледако!
- Ні, не вилізу, не хочу!
Ти там не варнякай!
- Отже, вилізеш, -
Сказала люта половина
І штовхнула чоловіка
Шваброю у спину.
- От не вилізу! –
Насупив брови волохаті.
-Ти, напевно, вже забула,
Хто хазяїн в хаті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)