В горбачовськії часи,
де кричали "Гірко!",
було повно ковбаси,
не було горілки.
Ну, й весілля, йо-майо!
І музика грала.
Пили каву-кофійо,
та вона ж не брала.
Тамада презентував
гарну поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!
Ну невесело і все.
Не смачна і гуска.
Пи-ить! А він компот несе.
Їжа – не закуска.
Не до співу, бо чимдуж
деренчало в горлі.
Не до танців – все тому ж.
Хоч казися з горя.
Тамада не угавав:
"Знайте поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!"
Треба ж. місячник якраз –
застійна імпреза.
Де господар – партократ,
застілля – тверезе.
Чутку втнув який балбес:
«А ви що – не знали?
Тут – агент ОБХС!»
Тамаду прогнали.
Тамада репетував:
"Знайте поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!"
І тоді вже утяли,
що вони – свайбани,
як носити почали
чайники з бульбами.
Дружно тенори й баси
скандували "Гір-ко!"
Було повно ковбаси
і море горілки!
Хай ніхто не забува
гарну поговірку –
зроду-віку не бува
свайби без горілки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2024
автор: Олександр ПЕЧОРА