Не пускай його у свої сни, не пускай…

 Не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай...
Кричу  собі  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Роби  вигляд,  не  помічай  його,  прокинься  і  не  помічай.
Наказ  собі  дай,  перестань  Душа  -  не  кричи,  не  кричи.
Ти  ніч  від  білого  дня,  нарешті,  відрізни,  відрізни.
Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Він  не  може  Ангелом  любові  в  Життя  твоє  увійти,  жаль.
Самотності  слід  міткою-болем  гризе  в  дорозі,  в  дорозі.
Відстань  вже  не  допоможе  щастя  знайти  на  твоєму  порозі.
Любов  моя  у  тебе,  як  прийомна  дочка.
Ти  пробач  цю  непокірну  ніч,
моя  туга,  шукає  поміч.
.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2024
автор: Svitlana_Belyakova