Співбезначальному Слову
Безначального Отця
в трепетанні і з любов’ю присвячується
Із серця серцю
лиш Вогонь Небесний
запевняти…
струснися — глянь у серце!!
чи є в тобі Огонь і Божа Мати?
гад світового духу
так й повзе щоб наповзати
нема на землі логіки —
якщо гнилі до неї предикати
реальний гад від тління — поки буде
проповзати
вся гадина тліннь — пожадлива
глянь
Огонь у серці
(в тебе) — серцю…
чи маєш для ума ти…
і світ загув…
а ти це чув?
що в слово — Я — Вогонь вдягнув!..
це Я казав
це Я Землі й тобі казав
ти ж сам хотів?
Що з-за плетінь
сам завивав в наводжувану
сУтінь —
коли розмови не за суттю??
і що урвав??
і що ти вив? То
що тебе в смердячі нетрі завива?
Й за це спитаю — ти це чув?
ти — чув??
28.03.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович