Сьогодні всі справи на завтра залишу.
Зверну із дороги – і в ліс, навпрямки, –
збирати у ньому, заплутані в тишу,
ранковії трелі, що сіють шпаки,
і дихати хвоєю, прілістю листя,
ловити в повітрі цілющий озон
і слухати пісні птахів голосистих,
які весняний зачинають сезон.
Я лісом зцілюся – в потоках ефірів
знайду сокорухи березових мрій,
ключі піднебесні, що наче сапфіри,
скарбами спадають з пелюсткових вій.
Я тут задивлюсь у смарагди відро́джень,
в зародження трав, у тремтіння стебел,
знайду для душі благовіст* перероджень
і теми нові для життєвих новел.
*благовіст - церковний дзвін
25.03.2024.
©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2024
автор: Hmelyar