* * *
Мені без тебе холодно до згуби,
мені недобре, в серці пустота.
У домі все кричить про тебе, любий,
і зболена душа, і я не та.
Від горя думка спрагла завмирає,
чекаючи ще більшої біди.
Нам нелюди закрили путь до раю,
мені хоча б знайти твої сліди.
Мовчить смартфон, але немає тіла,
і є крихтина віри, що живий.
А я б уже голубкою летіла,
туди де вирви чорні і рови.
Як я боюсь мовчання і розлуки,
і все ж надія теплиться іще.
Якби сльозами можна змити муки,
я б пролилась на світ рясним дощем.
28.03.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2024
автор: Полісянка