*****
Часи лихі настали,
Хай навіть їх всі ми
Із вами не чекали.
В тенетах ми пітьми,
Яка війною зветься.
Обвила нас війна,
Але таки минеться
Назавжди в нас вона.
Не буде вік тривати
І душі, і серця
У грудях розривати.
Війна скінчи́ться ця.
Мов сніг, вона розтане,
Немов сірник, згорить.
І мир у нас настане,
Мов птаха, прилетить.
Ми житимемо в ньому
І вигнати повік
Вже не дамо із дому,
Де живемо ми вік,
Його. Війни не буде,
Як перемогу край
Наш в цій війні здобуде,
Поклавши їй всій край.
А ми все ж переможем
Всіх ворогів своїх.
Ущент здолати зможем
Навік ми з вами їх.
Ми вже перемагаєм,
Цю перемоги мить
Невпинно наближаєм,
Щоб з нею в мирі жить,
Допоки серце б’ється
Тихенько в грудях в нас,
Неначе річка, ллється
Життєвий всіх наш час.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2024
автор: Євген Ковальчук