А ти романтик,лірик, справжній поет
Тобі вклоняється калина в лузі.
Сходить муза ,як сонечко у сюжет
До віть злітаються пернаті друзі.
А ти - небесний дзвін у рідній мові,
І будиш дитя від зимового сну.
Збираєш ,як у полі квіт у слові,
Щоб вплести віночок пісень у весну.
Ласкаве слово торкається сердець
Солов'я мова запалює свято.
Увінчав голову лавровий вінець
Зростає нас духовно рідна мати.
А знаєш , що ти всього лиш людина
Господь покликав в райський сад до себе.
Ти - прекрасна мить життя -божа днина
Зірка ,поміж зір ,яка сходить в небо.
Блажений той ,хто чує голос божий
Хто має талант - божий дар у руках.
Лікує рани ,як лист подорожній
І бачить пророчі сни у своїх снах.
Благословен той,кого обрав Господь
Дав руку, коли потопав ,той в морі .
Подарував життя ...зцілив духом плоть
Поруч із ним у радості ,і в горі.
Щасливий, той ,кому Господь дав крила
Він злітає до синіх гір ,як пташка.
І веде у блакить -небесна сила
Молиться душа Богу ,як монашка.
Господь з мертвих воскресає у життя
Сліпих, глухих, німих всіх обіймає.
У свій храм кличе безталане дитя
І святе письмо словом научає.
Мудрий є ,той у кого добра душа
У серці він любов божу плекає.
Збирає солодкі плоди до вірша
Спраглих ,голодних хлібом причащає.
Я пишаюсь ,що з роду українка
І несу прекрасне ім'я у світи.
В її жилах тече моя кровинка
Тож єднаймось у родину я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2024
автор: Чайківчанка