Я вірю в Бога, та не в того,
Що нам розказують попи,
Я більше вірю у Сварога,
Чи в чорта, Господи прости...
Хтось вірить в те, що він не вірить...
Хоча у глибині душі,
Чи в підсвідомості, він щирий,
Невіра лиш на язиці!
А хтось усердно б’є поклони
І ставить свічки у церквах,
Більшість - прислужники Мамони,
Хоча і з Богом на вустах!
Усі релігії так схожі -
Різно-яйцеві близнюки
У вченнях всіх пустопорожніх
Людей лякають за гріхи.
Не вірю, що людина грішна
З народження... Оцей абсурд,
Мов камінь в Біблії наріжний
Все тягне люд на Страшний Суд!
Тепер гріхи ... Іх так багато
Понапридумували скрізь:
Не їж того, не грай у карти,
А в оці дні - ножем не ріж...
У дні якісь вже «гріх» робити,
А в інші веселитись - зась!
Кажуть, не чує Бог молитви,
Як не заплатиш...От напасть!
Невже хтось дума, що є діло
До того, хто що їсть, чи п‘є
У Бога, Чия Божа милість
Живе створила й неживе?!
А все живе пішло із неживого,
З хімічних елементів, їх сполук,
Та щоб все оживить, то треба Бога,
Аби життя у неживе вдихнуть…
В церквах, в мечетях, в синагогах,
В костьолах, в храмах індуїстів
Всі запевняють: «Ми від Бога,
А решта – секти й сатаністи!»
Я вірю в Бога, та не в того,
Що нам розказують попи,
Я більше вірю у Сварога,
Чи в чорта, Господи прости...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: Walker