Невже так можна любити...
Ти її не забудеш ніколи ...
Ти покохав її іще з школи...
Це почуття не пройде ніколи...
Ти ждав від неї першого кроку роками...
Пам'ять складна річ...
Ти не спиш навіть в північ...
Ти нікого не шукаєш
Бо тільки її кохаєш..
Ти прочитав книги по окультизму
Це вже доходить до пофігізму...
Ти одержимий нею...
Тепер в душі Сатана...
Бо в твоєму серці тільки вона...
У тебе подвійні почуття
Ти її кохаєш... І ще й ненавидиш...
Вона навіть не уявляє як мені боляче...
Почуття і ненависть доводить до крайніх мір
Твоя душа наче звір...
Ти не перестаєш її любити
Да так що готовий через окультизм вбити...
У тебе манія та й така
Що не лякає навіть чорна магія...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: Ростислав Мельничук