я обіцяю колись прокинутись
...
від зимового сну прокидається
сон
квітка
що має тисячі нейрокінцівок пуху
по всьому тілу
по всьому стеблі
вона певно ними перебирає
сонце
дотики
вітру
історій
лісу
трав
зараз надто боляче прокидатись
історії надто подразнюють
серце
Сон...
але вона прокидається
пухка
пронизана світлом
просвітлена дотиками
Життя
а потім
квіт Надії
такої впевненої
виразної
живої
ти бачив колись цю квітку?
торкався її рук
пальців
стебла
?
недайбожепелюстку
а я не бачила
вона занесена
в Червону
Сон занесений в Червону
Надія занесена в Червону
книгу
життя
відшукай
не торкайся
зцілюй
.
.
.
..від зимового сну прокидається Сон..
.сон чорніючий.
•
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: мелодія сонця