Микола Рачок (присвята)

МИКОЛА  РАЧОК
(журналіст  видання  «InfoCar»,  поет,  учасник  російсько-української  війни)

Він  двадцять  сім,  всього  лиш  двадцять  прожив!
Інтелігентний  був,  меткий,  худенький,  милий.
Свій  шлях  короткий  із  добра  і  правди    шив,
Збирав  ресурс  для    втілень  задумів  і  сили.    

Він  мандрував,  любив  вслухатись  в  «ців»  і  «кру»,
Читав  багато,  ві́рші  пробував    писати.
Любив  родину  –  батька,  матір  і  сестру,
Свій  хист  в  виданку  «InfoCar»    встиг  показати.

Війна  прийшла  –  страшна,  брутальна    і  брудна,
Вдягла  на  себе  із  вогню  і  крові  шати.  
Микола  мужність  влив  і  впертість  до  нутра    –  
Пішов  країну  –  рідну  Матір,  захищати.    

Поміж  боями  і  писав,  і  жартував.
Мав  безліч  планів.  Вірив  –  вільна  їм  дорога.
Та  у  бою,  в  якому  козир  ворог  мав  –    
В  числі  та    зброї,  відійшов  боєць  до  Бога.

Батькам  Микола  килим  виткати  хотів
Із  ниток  щастя,  щоб  по  ньому  йшли  у  старість.
Не  встиг.  Війна  убила  мрії....  Відлетів.  
Та  до  свого  життя  він  будив  цікавість.

Що  планував  колись,  збувається  уже.
Відкрили  рідні,  подолавши  трудність,  втому,
В  рідному  місті  те,  що  син  праг  над  усе  –  
Кав’ярню  і  книгарню  в  закладі  одному.

«Герої»  -  так  назвали  місце  це  батьки.
Тут  буде  жити  слово  серця,  України.  
Рачка    Миколу  пам’ятатимуть    віки
Нащадки  Вінниці  і  цілої    країни.  




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)