Як дуже швидко нині плинне час,
Життя мов мить, перед очіма пролітає.
Бува сто років залишає позад нас,
Шурхіт сторінки, яку хтось гортає.
Тисячоліття- десять сторінок,
Хто міг писати все перекрутили.
Життя мільйонів стерли у пісок,
Були народи, а лишилися могили.
Двадцять сторінок, як творили чудеса,
Немов ще вчора мертвих воскрешали.
Спасіння дарували небеса,
Як на хресті Ісуса розпинали!
Скільки сторінок ще лишилось нам?
Чи може вже рядками рахувати?
Чи завжди пробачали ворогам?
Не знаю… і не хочу знати.
3.04.24р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: Степан Олександр