***
Я не вмію носити біле -
я до білого надто гостра!
В мене надто гаряче тіло,
хоч палає і надто просто.
Аби біле не почорнити
аби вуглем не скостиніти...
Я не вмію білінь носити
і не вмію, однак, біліти.
Тому кутаю в помаранчу
свою душу і ветхі крила,
і за білим ніде не клянчу,
хоч здаюся без меж примхлива.
Бо для візій причин багато...
Та й вогню не буває доста.
Хто ще вміє, як сонце йграти?
Що складніше, як те, що прОсте?
Тож на біле лишень любуюсь -
не торкаюсь, не зазіхаю.
Мені біле носити - всує,
я для нього зафист палаю...
3.04.24 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: Леся Геник