Коли зустрінеш у житті її ти
То будеш втікати, як від прокази.
Не опускайся до нижче рівня ти...
І формулюй світлі думки та й фрази.
Лисиця обіллє брудом каже "прости"!
Кидає камінь словами - образи.
Пам'ятай ,що винний завжди будеш ти
Спалить, як напруга вищої фази.
А хто злий, як пес і інших не чує
Зуби гострить ,як лев на свою жертву.
Той на землі не живе , а існує...
Без любові він не живий, а мертвий.
В підлості стільки є негативу?...
Ненависті, і дурості та й злості.
Задре ніс...зламає душу красиву
Гляне оком ,що аж ламає кості.
А чорна заздрість розпалює огонь
Зопалу на вітер кидає слова.
І насіє сивину до твоїх скронь
Немає миру ,де меч і булава.
Не знає, якому молиться Богу
І у неї немає ніц святого.
За твою доброту наставить роги
Там ,де являється - біда,тривога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: Чайківчанка