Ти міцніше мене обійми,́
Я умиюсь тихенько слізьми,
У печалі застрягла на час,
Утішатимеш ти ще не раз.
Як же добре, що се́рденько є,
Що завжди́ заспокоє моє,
Теплим словом і ніжним - спочинь,
Так люблю цю мелодію днин.
Рідний дотик твоєї руки́,
Ось, вже подих, кохані сліди,
Все, що так незабутньо звучить;
Це той стимул - кохати і жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик