Коли помститись хочеться - прощай,
Занити, то шукай за що є вдячний,
Не хочеш більше битися - втікай,
Спокуса є, то будь завжди обачний.
Немає шторму - спокій і контроль,
Емоції - це наслідок думок невпинних,
Спини це, бо це ти для них "король",
Тож збережи "святе" - своє і страчуй "винних".
Всіх демонів своїх назви ім'ям -
Це все залежності, страхи і недовіра,
Зруйнуй ті сіті, що розставив сам
І йди завжди вперед до світла, щастя й віри.
Шукай той круг людей, своїх, де ти ростеш
І уникай токсичних і зрадливих.
Посіючи любов її плоди збереш
І матимеш довкола світ щасливий.
Створи молитву і її плекай
І дякуй в ній за все, що є на світі.
Цей світ наразі, друже, наш, ти знай,
А ми усі його маленькі діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2024
автор: DarkLordV