Це ж треба мати ген дракона,
Характер, навички змії,
Прийти у Всесвіт з того лона,
В якому злодій людськість з’їв,
Щоби так світом колотити,
Ламати мирові хребет,
Як воду, кров із люду пити,
Справляти (й гучно!) злу бенкет.
Це ж треба мати серце з льоду,
Щоб розбивати – ще й у дріб,
Те, що є надбане народом,
Що дім для нього, сіль і хліб.
Це ж треба мати мізки з глини,
Щоб Божих правд не осягти:
Ми тут, щоб підкорять вершини
Добра! Любов у світ нести!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)