Завітали до села збирачі фольклору.
- А де ж бабця? В сільмаг пішла. Наче *** за море!
Дід постукав по штативу. Кіно буде? Мить!
Бабу в телеку покажуть! Всраться і не жить!
- Може б дали інтерв'ю, діду, ви нам трошки?
- Ага! Дам! Голою сракою по рапатій дошці!
Прийде баба, то вам дасть! Сиди, перди, грійся!
Шось про себе розказать? Ну ти лиш не смійся!
Я самотній довго був... Як той палець в сраці...
Щось і справді... Пішла баба, як за море срати!
То про що це я? Ага! Ваші забаганки.
Тьху! Мені того так треба, як сраці фіранки!
Моя баба була гарна. Така фігурова...
Файно вбрана не так, наче із сідлом корова.
Чи пів сраки з-за куща...То про що це мова?...
Вихованє також мала. Скромниця. Спитайся!
Мати в строгості повчала: " Всрайся а не дайся!".
Й до роботи була привчена. Не треба журитись.
А не так :" Вари, срако, борщ а я піду на парубків дивитись!".
...Хитра *** пердить тихо а смердить на все село!
То пліткарки на язики взять хотіли. Так було.
Я лиш з клубу проводжав. Лиш топтали роси...
Цілувались. Баби хотіли вплести гімно в коси!
Стулив пельки пліткарям! В церкві повінчались.
І пліткарки скисли зразу! Наче у борщ всрались!
От і стали поживать разом щедро - скупо.
Як єсть, то й дупі честь а як скупо - терпи, дупо!
О! Вже бабу мою видко. Пишна молодиця!
Ондечки, на вигоні, зліва від копиці.
Як то кажуть - лицем вийшла. Від краси б не вмерти!
Й *** файна. Бо без сраки - як село без церкви!
Ставте свої інструменти, дід під ніс бурмоче.
Бо мені ті зйомки наче...сраці карі очі!
Валентина Дацко/Урода 06/04/2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2024
автор: Гонорова пані