++
а церкви здесь две
одну градом накрыло
а вторая закрыта наглухо
московский поп
в Сватово сбежал
когда наши зашли
всё это мне рассказали местные женщины
на велосипедах "Украина"
как у покойного деда
тяжёлых неудобных
но отечественных
я спросил этих женщин
будет ли служба на Пасху
хотел сходить в церковь
знаете все эти приколы –
всенощная заутреня
святая вода на грешных лицах
рассвет залитый кагором
солнце танцует в небе
спрашивается – зачем
если
они не знали
не знали
придёт ли бог
в этот ободранный город
фаршированный зелёными джипами
камазами шишарями
мотолигами бэтэээрами танками
и пиксельными прегабалиновыми муравьями
много здесь
всякой х*йни
а бога нет
++
хотя бы раз
хотя бы на пасху
приманиваем как можем
белыми крестами на броне
пиксельными карманными библиями
которые никто не читает
даже не открывает
но все таскают
в штурмовых рюкзаках
в боковом кармане
а он всё не приходит
разве что в тот раз
когда осколок мины
пробил насквозь
все четыре евангелия
все деяния апостолов
застрял в первом послании
Павла к коринфянам
как бы намекая на что-то
но мы ни хуя не поняли
и он снова исчез
грёбаный сочешник
++
будет ли служба на Пасху
спрашиваю в магазине
покупая энергетики
себе и пацанам
продавщица не знает
никто не знает
давно здесь бога не видно
никто не видел
бог
как и многие местные
не вернулся после деоккупации
в этот ободранный город
теперь мы живем в пустых домах
не спрашивая разрешения у хозяев
ведь хозяева сбежали
кто на запад
а кто и на восток – туда им и дорога
наверное уже не вернутся
а бог? – я хз
интересно
кто сейчас
живёт в его доме
++
куда податься в пасхальную ночь?
куда делось это озеро
названное в честь города или наоборот
я видел его на карте
но его нет
только высокий камыш
растёт со влажного дна
и синий кружок на карте
это я – я здесь
посередине
а озера нет
++
куда делся бог
мне о нём
рассказывала мама
когда это было
ещё до войны
до оккупации
ещё когда я с ней
разговаривал
четверть века назад
инфа устарела
мама постарела
да и со мной жизнь
не больно панькается
бог – впл
ещё одна аббревиатура
для обозначения сломанной жизни
может бог – это тоже аббревиатура?
что об этом писал Хорхе Луис Борхес?
++
натолкаю в бушлат камыша
и в штаны
ветровлажно
(бого)защитные
и в берцы эти сраные
неудобные как жизнь
но отечественные
стану истуканом посреди озера
буду пугать ворон
и косуль – знаешь
здесь много косуль
буду ждать – а вдруг?
каждую пасхальную ночь
чего-то жду
не знаю чего
каждую ночь
тихо воет сирена
каждую ночь
прилёт
каждую ночь
исчезает один из домов
вместе с людьми
++
будет ли служба на Пасху
спрашиваю круглого дядьку
возле разрушенной железнодорожной станции
посмотрел на меня как на дебила
махнул головой
вряд ли
как завершить этот текст
если
он
ни о чём
28.03.2024
(Перевод с украинского)
Оригинал
++
а церкви тут дві
одну градом накрило
а друга зачинена наглухо
московський поп
у Сватове втік
коли наші зайшли
усе це мені розповіли місцеві жінки
на велосипедах "Україна"
як у покійного діда
важких незручних
але вітчизняних
я запитав цих жінок
чи буде служба на Великдень
хотів сходити в церкву
знаєте всі ці приколи -
всенічна заутреня
свята вода на грішних обличчях
світанок залитий кагором
сонце танцює в небі
а спитати - навіщо
якщо
вони не знали
не знали
чи завітає бог
у це обскубане місто
фаршироване зеленими джипами
камазами шишарями
мотолигами бетеерами танками
і піксельними прегабаліновими мурахами
багато тут
усілякої х*йні
а бога немає
++
бодай раз
бодай на великдень
приманюємо як можемо
білими хрестами на броні
піксельними кишеньковими бібліями
що їх ніхто не читає
та навіть не відкриває
проте всі тягають
у штурмових рюкзаках
у бічній кишені
а він усе не приходить
хіба що той раз
коли уламок від міни
пробив наскрізь
усі чотири євангелія
усі діяння апостолів
застряг у першому посланні
Павла до коринтян
ніби натякаючи на щось
але ми ніхуя не зрозуміли
і він знову зник
грьобаний сзчешник
++
чи буде служба на Великдень
питаю в магазині
купуючи енергетики
собі й пацанам
продавчиня не знає
ніхто не знає
давно тут бога не видно
ніхто не бачив
бог
як і багато місцевих
не повернувся після деокупації
у це обскубане місто
тепер ми живемо в порожніх будинках
не питаючи дозволу в господарів
бо господарі повтікали
хто на захід
а хто й на схід - туди їм і дорога
либонь уже не повернуться
а бог? - я хз
цікаво
хто хараз
живе в його домі
++
куди податися у великодню ніч?
куди поділося це озеро
назване на честь міста або навпаки
я бачив його на карті
але його нема
лиш високий очерет
росте з вологого дна
і синій кружечок на карті
це я - я тут
посередині
а озера нема
++
куди подівся бог
мені про нього
мама розповідала
та коли це було
ще до війни
до окупації
ще коли я з нею
розмовляв
чверть століття тому
інфа застаріла
мама постаріла
та й зі мною життя
не сильно панькається
бог - впо
ще одна абревіатура
на позначення поламаного життя
може бог - це теж абревіатура?
що про це писав Хорхе Луїс Борхес?
++
напхаю в бушлат очерету
і в штани
вітроволого
(бого)захисні
і в талани ці срані
незручні як життя
але вітчизняні
стану бовваном посеред озера
лякатиму ворон
і косуль - знаєш
тут багато косуль
чекатиму - а раптом?
кожної великодньої ночі
на щось чекаю
сам не знаю на що
кожної ночі
тихо виє сирена
кожної ночі
приліт
кожної ночі
зникає будинок
разом із людьми
++
чи буде служба на Великдень
питаю круглого дядька
біля зруйнованої залізничної станції
подивився на мене як на дебіла
махнув головою
навряд
як завершити цей текст
якщо
він
ні про що
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010511
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 08.04.2024
автор: Станислав Бельский