Щаслива я, - ніч забринить словами,-
Ти все ж жива, моя земна любов…
Тебе я обіймаю тихо знов
Крізь відстані зомлілими руками.
З яких світів так довго ти ішов?
Припав до рук пошерхлими вустами…
Зоріє спогад юності між нами -
Те незабутнє, що бентежить кров.
З тобою лиш симфонія життя -
В гармонії… Й немає каяття
За миті ці, даровані любові.
Що Бог з’єднав - не роз’єдна ніхто.
Освячене – в нащадках проросло,
І пам’ятник йому - в живому слові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: Світла(Світлана Імашева)