не хочется думать планировать отправлять важные сообщения в бесконечных мессенджерах что-то организовывать писать деловые письма нет вместо этого хочется быть серёжками вот этой берёзы ольхи что трепещут на холодном апрельском ветру совершенно бездумно зато с ощущением своей значимости своего рельефа на фоне сизоватых да ну почти голубых небес так ангелы спускаясь вниз к смертным летят не обременённые тяжестью размышлений а переполненные разве что собственным взглядом густым и прозрачным как сок что весной вытекает из раненых солнцем и острой острой-преострой радостью плодовых деревьев
03.04.2024
(Перевод с украинского)
* *
не хочеться думати планувати надсилати важливі повідомлення в нескінченних месенджерах щось організовувати писати ділові листи ні натомість хочеться бути сережками ось цієї берези вільхи які тріпочуть на холодному квітневому вітрі геть бездумно а проте з відчуттям своєї значущості свого рельєфу на тлі сизуватих та ну майже блакитних небес так янголи що спускаються вниз до смертних летять не обтяжені вагою розмислів а повні хіба власного погляду густого й прозорого як сік що навесні витікає з поранених сонцем і гострою гострою радістю плодових дерев
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010635
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 09.04.2024
автор: Станислав Бельский