Я не знаю вже і як назвати
Те поріддя з північного сходу,
Що прийшло нізащо нас вбивати
Просто так, і, мабуть, що за вроду.
Чи, щоб вкрасти історію нашу…
Награбастати й сра…ників навіть…
Заварив їх *** цю кашу,
Щоб життя на болотах пожвавить.
Так фашисти, як цей, не знущались
У минулу війну над народом.
Той катюга загнав нас в підвали…
Й приписав нам вину з тим походом.
Дряхлий Чахлик ракетами чеше
Наші душі ночами по «братськи..»
Вогнем дихальний кінь пре кацапський
З-під копит поневолення креше.
Терорист, аферист і злодюга
Все виношує план, як нас зжити
З того білого світу бандюга…
……………………………………………..
Та йому вже ніколи
Наш дух не скорити,
Бо ми, як титани,
І нас не убити!!!
31.03.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2024
автор: Василь Дальнич