Я буваю весела й сумна,
А іще несмілива й вразлива,
Можу бути, як сніжна зима
І водночас холодна й красива.
Я буваю спокійна, мов сон
І казково чарі́вна, мінлива,
Як весна можу брати в полон,
Щоб душа розквітала щаслива.
А іще можу літом дмухнуть
І ласкаво промінням зігріти,
Дарувати красу неземну,
Щоб всміхались дорослі та діти.
Можу в осінь сумної грози
Знов розкинути барви грайливо
Та маніжно печаллю сльози
Зупинити непрохану зливу.
Я буваю весела й сумна,
А іще несмілива й вразлива,
Можу бути, як сніжна зима
І водночас холодна й красива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик