Ріже тривогами тишу в імлі -
Кров'ю стікає моя Україна.
Та перемогу пророчить пташина -
Сонячна грудка на лоні Землі.
Скільки ворожих сталевих потвор
Нівечать землю мою на шматочки...
Вперто НАДІЇ маленькі листочки
Там проростають, де клацав затвор!
На чорно-білому фоні світлини,
Де лиш червоний у чорний розлився,
Жовтий метелик на квітці з'явився -
Простір наповнився сміхом дитини,
Що до матусі біжить стрімголов.
ВІРЮ: війна однозначно скінчиться -
І просвітліють засмучені лиця .
Знаю, що Бог означає ЛЮБОВ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2024
автор: Лариса Журенкова