Ой хлопці, не йдіть, не губіть власні душі,
За що ж воювати? За свій рідний дім?
Ховайтесь, як миші, лишайтесь байдужі —
Ви ж не для війни народились! А втім
Там ще постоять мужні хлопці й дівчата,
У них же нема власних мрій та родин!
Це їм за любов до Вкраїни відплата,
Вони ж не бояться смертей, домовин!
Вони ж бо обрали самі свою долю;
Ви ж, бідні, втомились від воєн уже!
Для чого іти та боротись за волю,
Якщо так шануєте враже, чуже?!
Ой хлопці, не йдіть, заховайтесь добряче,
Вам зараз не соромно, власне! Та все ж
В майбутньому зрине питання тремтяче:
Ви ж не для війни народились?! Авжеж?
12 квітня 2024 р.
P. S. Це дуже болюче питання,
Я згоден зі всіма, що влада корумпована,
Багато її вчинків спрямовані на деморалізацію хіба що,
Я теж хочу, щоб діти депутатів йшли воювати, як ми,
Але якщо постійно шукати собі виправдань,
То не дивуйтеся, коли одного разу замайорить "тріцвєт" над вашим населеним пунктом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2024
автор: Ruslantsio