Це не Урал — це українські сльози,
Яких уже пролилося без меж.
Відчули ви лише маленьку дозу,
Бо стриманість у генах є в нас теж.
Ми тратити не звикли все відразу,
У нас ще безмір люті є для вас.
Щоб "лікувати" ворога від сказу,
Знайдемо ми і засоби, і час.
Вас зараз топить на очах у світу,
А влітку підготуйтесь до пожеж.
"Підсвітимо" вогнями ваше літо,
Щоб ті дійшли аж до кремлівських веж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Патара