[i]Останній торк залишиться у морі...[/i]
Тягни мене в ніч непосріблено-сяйвом,
Оспівуй неторкане білим чолом.
Ти вже у пам'яті кинуто-наймом,
Невпинно малюєш безсило-крилом.
Я упускаю твої першоочі...
Тягнеться обрій, неначе туман.
За рисами темряви котяться ночі,
Мовби великий пухнастий обман...
Я не твоєї ласкавості море,
Я не твоєї незнаності край.
Буде боліти, несказана поре,
Буде вертати у змазано-гай...
Ти не побачиш моєї свободи,
Ти не відчуєш мого каяття.
Хвилі знесуть, що було при нагоді,
Хвилі-години, що знають життя...
13.04.2024
[i]І.М.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2024
автор: Сара Ґоллард