Із невідомих нам склепінь,
Бліда, безмовна височінь
Звисає сукнею із висі,
Невидимо на кипарисі
Метляється на вітерці,
Спадає фалдами в ріці:
Блакитно-жовта, промениста,
В загравах сонячних іскриста.
Присутня на планетнім тлі,
Життя увічнює землі,
Розшита ніжними шовками,
Утаємничена зірками.
І до безмежжя неозора -
В обіймах Всесвіту прозора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2024
автор: Lana P.