Батьківщина, у мене залишилася
тільки ти одна-єдина.
Самий найдорожчий в Житті скарб.
Любов моя до Тебе не від'ємна
від відповідальності,а до неї
готовий далеко не кожний.
Не змогла прожити Життя щасливою.
Знаю, якби істинно була дорога,
сліз би стільки не пролила.
Я проста людина,
та шукаю відповідь на протязі літ,
відчуваючи душевний біль.
Може натхнення було мало...
Розумію, що треба бути не
стоячим болотом,
а стрімким потоком,
подібним руху річки.
На поміч приходить Природа,
своїм прикладом -
море - безкінечною силою хвиль,
гори, дієво вбрані лавинами .
В таких місцинах брехати нікому,
панує благодать...
В такі незабутні хвилини,
навкруги панує щастя, Мир,
людяність...
Моя Душа, як і Ваша безсмертна,
тому вічні думки і Дух,
Живий наш Бог,
тому живі і Душі наші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2024
автор: Svitlana_Belyakova