Лезом по нервах гроза у чорнильній ночі.
Спалахи блискавок, вибухом грім гуркоче.
Злива змиває з дерев та з душі пилюку...
Так, трохи страшно - міцніше тримай мою руку.
Теплі обійми - то впевненість - скоро ранок,
Дощ схаменеться,
Світанок торкнеться фіранок.
Світ зазерне у вікно білосніжним цвітом,
Сповнений соком, веселий, дощем умитий...
Вщухне гроза і піде вже від нас з зітханням.
Серця торкнеться спокій, надія, кохання...
17.04.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2024
автор: Наталі Рибальська