У камерному соборі – молитва, немов симфонія.
Душа розгортає крила. Шепочеш – і чує Світ.
Не треба ні юрм, ні пишности. Хай троє, хай буде двоє нас –
Душа поринає в Істину.
Вгортається серце спокоєм.
Виповнює душу Світло – і Світлом собор бринить.
2024-03-26
[i]На фото -- інтер'єр костелу у Володимирі-Волинському.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2024
автор: Анно Доміні