З точністю до навпаки

                                                                             [i]«  Гоп,  наволоч,  до  кучі...»[/i]
                                                                                                                               Пролетарій
***
А  це  не  раша  почала  війну  
та  і  Європа,  нібито,  не  винна,  
що  не  одну  
годує  звірину
і  поїть  її  кров’ю  України.  

***
А  нами  управляють  не  каліки,  
а  очманіле  необхідне  зло,  
аби  навіки
запасали  ліки
від  каяття,  яке  уже  було,  

***
А  нам  даються  неуки-брати,
аби  уміли  ворога  любити,  
але  іти
далеко  до  мети,  
аби  і  їх  обіймами  душити.  

***
А  у  войовничій  веремії  
учимося  ворога  любити.  
Є  іще  надія,  
що  повію
світову  можливо  утопити.  

***
А  комуняки...  милують  своїх,  
усупереч  неписаних  канонів.  
І  на  умі  у  них  
звільняти  всіх,  
та  із  китаю  не  дають  вагонів.  

***
А  у  поляків  є  ще  сила  духу  
нагадувати,  що  вони  пани,  
хоча  із  потерухи
видно  вуха  
 московії  і  нашої  шпани.  

[i][b]Отже[/b]  [/i]
А  нас  не  обманули  ліліпуті.  
Ми  і  самі  такими  удались,  
що  не  уміли  їм  казати:  «брись!»
Але  по  суті,
поки  є  надуті,  
лишається  надія  на  колись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2024
автор: I.Teрен