Необережність маю закохатись…

Необережність  маю  закохатись
В  квітучий  квітень,  у  травневий  дощ.
Так  скучила...
Не  можу  дочекатись,
Щоб  все  омріяне  нарешті  вже  збулось.

Чи  буде  так?  
Питання  риторичне.
Та  подумки  малюю  акварель  -
Щось  рідне,  а  не  дивне,  екзотичне...
П'ю  каву,  в  ній  солона  карамель,

І  намагаюсь  сонечко  спіймати
У  філіжанку  -  вип'є  хай  ковток.
І  спробую  на  гущі  погадати,
Чи  у  майбутнє  я  куплю  квиток?

Чи  закохатись  все  ще  не  запізно?
Чи  не  зачерствіла  іще  моя  душа?
Війна  її  вдягнула  у  залізо,
Та,  сподіваюсь,  що  душа  жива.

Квітучий  квітень  і  дощі  травневі
Лікуют  від  зимової  хандри.
Весна  -  чаклунка  -
Легко,  як  на  сцені,
Приборкала,  спинила  злі  вітри...

18.04.24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2024
автор: Наталі Рибальська