чорна вічність



мерці  з  чужими  голосами
чиїми  саме_  вже  не  суть
десь  під  плаксивими  постами
сувору  варту  ще  несуть
чи  ні_
обірвано  всі  струни
розвінчано  всі  міфи_  край
земля,  що  ще  ковтає  труни,
жерці,  що  ще  пророчать  рай
повзи_
вгризайся  в  чорну  вічність
хитай    порожні  терези
вчувайся_  де  Її  величність
побляклі  топче  образи
пече
холодне  сонце_  плаче
голодне  небо_  вихід/свист
для  когось  все  переіначить
дрібний  чавунний  аметист
чи  ні_
відлуння  впало_  тиша
пульсари  в  скронях/лід  в  очах
причинна  муза  кігтем  пише
байдуже    слово_  вітер  зчах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2024
автор: Ки Ба 1