Жовті ця́тки на горбах і схилах –
Вітер на кульбаби дме прудкий.
А черемха, наче забілила
Наболілі від війни думки.
Глянь, які тюльпани розмаїті!
На дощі нарцис-вродливець змок.
І біліє у вапня́ній свиті
Запашний, уквітчаний садок.
Ранок жайвір нотами заводить,
Когути підтягують пісні.
Порядкують люди на городах,
Просять в Бога мирні,теплі дні.
Бджоли тягнуть вихори мелодій,
і нектарний мед несуть мерщій.
Селянин - у клопотах, роботі:
Ґрунт – як пух, чудові йдуть дощі.
Перекус нехитрий всухом’ятку,
В холодку, як мить одна, минув.
… Ніби сонця, щедрі жовті ця́тки
і черемха слухали весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2024
автор: Білоозерянська Чайка