Травню усміхнулась Богиня Ерида
Крилата дівчина з глечиком в руках.
Провісниця веселки - океаніда
Зійшла у квіт Ірису - казкою в снах.
Ерида поливає з глечика квіти,
Щоб у райськім саду - Ірис розквітав.
Щоб всміхались, і росли щасливі діти...
Для них , в цім раю соловейко співав.
Вона з'явилась на хмарці після дощу
У крапельках цілющої водиці.
Бризки зрошують дерева, квіт досхочу...
Наповняють мілкі ріки, криниці.
Збудувала місточок підкову щастя
І засяяв райдужний міст над світом.
Щоб люди вдихали єлей, як причастя -
І птах милувався - пахучим квітом.
Щоб налюбуватись, як цвітуть Іриси
Метелик райдужні крильця розпустив.
Ховається під стеблом, як летять списи -
Блискавиць,та дощу, що землю зросив.
Злетів білий лебідь до сонця - вище хмар
Крилом нахилив блакить неба - квітці.
І сяють очі щастям від пахучих чар,-
Як Ірис - грає музику на скрипці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: Чайківчанка