Жовті барви одягнули поля,
А вітерець кульбаби гойдає.
У небі лунає клич журавля,
Свою журавку досі гукає.
Милі тюльпани танцюють в ланах,
Первоцвіти із ними кружляють.
Чудну мелодію видає птах,
А свійські птахи допомагають.
Сади одягли гарні вишиванки,
Їхні узори розтривожили нас.
Сонце виконує весни забаганки,
Шпацерує з нами посеред терас.
Верболози полощуть свої коси,
У дзеркальних водах тихого Дністра.
Ще одна лиш мить і впадуть покоси,
А ми відігріємось біля костра.
А весняні дощі смуток змиють,
Разом із ним цю тужливу печаль.
А стосунки, наші рани зшиють,
Прочинять у небо сіру вуаль.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2024
автор: Віктор Варварич